Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Центрі дитячої та юнацької творчості

СХВАЛЕНО                                                                     ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                          Наказ Центру дитячої та

Центру дитячої та юнацької                           та юнацької творчості

Протокол № 4                                                     від 28.05.2021  №22

Від 25.05.2021                                                       Директор ЦДЮТ

                                                                                Луценко Н.В.______________

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Центрі дитячої та юнацької творчості

                                                               ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Центру дитячої та юнацької творчості

Зміст

1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Центрі дитячої та юнацької творчості  (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIIІ «Про освіту», який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41 «Система забезпечення якості освіти»), Закону України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту», зі змінами від 16 жовтня 2020 року та інших нормативно-правових документів на період до 2030 року.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються у Положенні:

Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність компонентів, які визначають якість освітньої діяльності, що забезпечує здобуття якісної позашкільної освіти.

Освітня діяльність ЗПО – діяльність закладу освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у позашкільній освіті.

Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

Автономія – право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що проводяться в порядку та межах, визначених законом.

Вимога – це норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати.

Дитиноцентризм – це особистісно орієнтована модель навчання та виховання, що передбачає максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів, забезпечення морально-психологічного комфорту, відмови від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра.

Експерти – особи, що мають вищу педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше ніж 5 років і пройшли відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти України.

Індикатор – показник, що відображає хід процесу або стан об’єкту спостереження, його якісні або кількісні характеристики у формі, зручній для сприйняття людиною.

Інформаційна система – організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Критерій – це підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило.

Освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб і можливостей.

Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Колегіальним органом управління Центру, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада, яка має право вносити до цього Положення зміни та доповнення.

1.4. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Центрі є гарантування якості освіти; формування довіри громади до закладу; постійне й послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти в Центрі покладається на директора закладу.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти включає:

стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Центром;

створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

1.6. Внутрішня система забезпечення якості освіти Центру спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

1.7. Дане Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів позашкільної освіти за такими напрямами:

освітнє середовище;

система оцінювання здобувачів освіти;

педагогічна діяльність педагогічних працівників;

управлінські процеси.

2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Даний пункт Положення визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості позашкільної освіти у Центрі, а також засадами державної політики щодо якості освіти та зорієнтований на:

партнерство та професійну взаємодію у навчанні, вихованні, розвитку та соціалізації здобувачів освіти;

недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

академічну доброчесність та академічну свободу учасників освітнього процесу;

прозорість та інформаційну відкритість;

сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

справедливе та об’єктивне оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти і професійної діяльності педагогічних працівників;

сприяння здобувачам освіти у формуванні та реалізації їхніх індивідуальних освітніх траєкторій.

2.2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти закладу враховує положення Національного стандарту ДСТУ ISO 9000:2015 (ISO 9000:2015 IDT) «Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів», у тому числі його основні принципи:

орієнтація на замовника;

лідерство;

задіяність персоналу;

процесний підхід;

поліпшення;

прийняття рішень напідставі фактичних даних;

керування взаємовідносинами.

2.3. Головними принципами освітнього процесу є:

цілеспрямованість педагогічного процесу, що виражає вимогу організувати освітню роботу з метою всебічного розвитку кожної дитини, підготовки її до участі в перебудові суспільства, до життя в демократичній правовій державі. Проєктуючи особистість вихованця, педагог прагне до того, щоб зробити загальні цілі, завдання навчання і виховання власними цілями і завданнями кожної дитини;

повага до особистості дитини у поєднанні з розумною вимогливістю до неї, що виховують у дитини почуття людської гідності, формують уявлення про гуманні засади людських відносин. Педагогічне значення єдності поваги і вимогливості полягає й тому, що активна участь у важливих громадських справах, відповідальність сприяють самоствердженню, підносять особистість у власних очах, окрилюють і надихають;

вибір оптимальних методів, форм, засобів навчання і виховання, що грунтується на усвідомленні неможливості універсальних підходів до навчання і виховання, які спрацьовують у будь-яких педагогічних ситуаціях. Цей принцип відображає демократичність умов роботи сучасної школи, які дають педагогам право вибору на науковій основі оптимальних для них умов, методів, форм і прийомів роботи;

гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;

єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв’язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;

демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;

науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети;

безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об’єднання спільних зусиль, цілісність і наступність позашкільної освіти, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;

багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості, референції та індивідуалізованого освітнього процесу;

добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;

самостійність і активність особистості, що полягає у  забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;

практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

В освітньому процесі вищевикладені принципи реалізуються в тісному взаємозв’язку, взаємозумовлюють один одного, жоден з них не може бути задіяний відособлено, тобто без урахування і використання інших.

2.4. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення планування освітньої діяльності;

підвищення якості знань здобувачів освіти;

посилення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

забезпечення публічності інформації про діяльність Центру;

створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;

створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; 

інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу позашкільної освіти.

2.5. Основними напрямами політики із забезпечення якості освітньої діяльності є:

гарантування якості освіти;

створення умов для реалізації рівня професійної компетентності педагогічних працівників і їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

формування довіри суспільства до позашкільної освіти;

забезпечення якості реалізації освітньої програми та навчальних програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності.

2.6. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти Центру є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

спостереження за реалізацією освітнього процесу;

моніторинг змісту освіти;

моніторинг управління ресурсами та процесами;

контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації;

контроль за здійсненням виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів, наказів, рішень педагогічної ради, протокольних доручень тощо;

рейтингова оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проєктів рішень педрад, методрад, оперативних нарад; 

аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю;

проведення самооцінювання власної діяльності з метою вивчення, оцінювання та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

2.7. Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

освітній процес (гурткові заняття);

результати виховної діяльності;

методична робота;

робота з батьками.

2.8. Суб’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: 

члени адміністрації;

особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов’язками.

2.9. Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:

виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;

використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;

реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів;

дотриманням затверджених навчальних графіків; 

реалізацією права вихованців на одержання якісної освіти;

веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали планування та обліку роботи гуртка, конспекти занять керівників гуртків); 

організацією учнівського самоврядування;

профілактикою булінгу серед вихованців;

попередженням дитячого травматизму;

дотриманням статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку і подібне; 

охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;

виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

станом методичної роботи;

роботою кабінетів гурткової роботи;

станом співпраці з громадськістю;

іншими питаннями в рамках компетенції адміністрації.

2.10. Методи збору інформації:

вивчення документації – даний метод дозволяє вивчити документацію закладу щодо його освітньої діяльності, прийняті управлінські рішення та стан їх виконання тощо;

опитування – даний метод дозволяє отримати інформацію про учасників освітнього процесу та якість позашкільної освіти у закладі. Опитування може проводитися у формі анкетування, інтерв’ювання. При анкетуванні використовуються анкети для педагогічних працівників, здобувачів освіти та батьків. Інтерв’ю може бути індивідуальне, групове. Опитування доцільно проводити зі здобувачами освіти віком від 14 років.

спостереження (за освітнім середовищем, за організаціними формами освітнього процесу) – даний метод дозволяє оцінити стан освітнього середовища, різних організаційних форм освітнього процесу. Спостереження за освітнім середовищем дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної та науково-методичної бази, створення безпечних та нешкідливих умов навчання та праці,безпечного освітнього середовища, інклюзивного освітнього середовища. Спостереження за різними організаційними формами допомагає оцінити освітні досягнення здобувачів освіти та педагогічну діяльність педагогічних працівників.

2.11. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

щорічне комплексне самооцінювання (за напрямами, які визначені у документі про внутрішню систему забезпечення якості);

щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності і періодично (вивчення окремого напряму оцінювання).

2.12. Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

визначення мети контролю;

об’єктів контролю;

складання плану контролю;

інструктаж учасників;

вибір форм і методів контролю;

констатація фактичного стану справ;

об’єктивна оцінка цього стану;

висновки, що випливають з оцінки;

рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

2.13. Підстави для проведення контролю:

атестація педагогічних працівників;

плановість контролю;

перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень.

2.14. Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

2.15. За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

проводяться засідання педагогічної або науково-методичної ради, нарад при директору, заступниках директора, оперативних нарад адміністрації закладу, робочих нарад з педагогічним складом;

результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:

мета контролю;

строки;

склад комісії;

яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, перевірена документація, проведені співбесіди і консультації);

констатація фактів, що виявлені;

висновки;

рекомендації або пропозиції;

де підведені підсумки контролю (засідання МО, нарада при директору, індивідуально тощо).

2.16. За результатами контролю з метою забезпечення якості освіти, директор приймає рішення:

про видання відповідного наказу;

про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради тощо;

про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

про заохочення працівників;

інші рішення в межах своєї компетенції.

2.17. Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

2.18. Тривалість,  періодичність  та  етапи  вивчення і  оцінювання  визначаються закінченим освітнім циклом – навчальним роком.

2.19. Функціонування компонентів внутрішньої системи якості освіти забезпечується використанням орієнтовних вимог/правил, критеріїв та індикаторів для самооцінювання освітніх і управлінських процесів, що включають:

вимога/правило оцінювання;

критерії оцінювання;

індикатори оцінювання.

2.20. Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання освітнього середовища реалізуються через розгляд питань щодо наявності необхідних ресурсів для створення освітнього середовища (матеріально-технічна та науково-методична база відповідають типу, профілю), створення безпечних та нешкідливих умов навчання та праці, безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства, інклюзивного освітнього середовища.

2.21. Вимога/правило, критерії, індикатори системи оцінювання здобувачів освіти реалізуються через оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти.

2.22. Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників реалізуються через ефективність педагогічної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх професійного рівня.

2.23. Вимога/правило, критерії, індикатори оцінювання управлінської діяльності реалізуються через організаційно-правові засади діяльності Центру, формування та забезпечення академічної доброчесності.

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 11 Закону України «Про позашкільну освіту» система та механізми забезпечення академічної доброчесності формуються та затвержуються педагогічною радою закладу.

3.2. Згідно статті 42 Закону України «Про освіту», академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

3.3. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками Центру передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.4. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

3.5. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання;

обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

3.6. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники Центру можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у завіренні матеріалів на присвоєння та підтвердження почесного звання «керівник гуртка-методист»;

відмова у завіренні матеріалів на присвоєння та підтвердження почесного звання «Зразковий художній колектив», «Народний художній колектив»;

клопотання про позбавлення присвоєного звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення тарифікаційного розряду.

3.7. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (відповідно до навчальної програми);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

3.8. Контроль за дотриманням норм академічної доброчесності та вжиття необхідних протидій фактам можливих порушень здійснює адміністрація Центру при погодженні педагогічною радою.

3.9. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається з урахуванням вимог статті 42 Закону України «Про освіту».

3.10. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

4. Вимога/правило, критерії, індикатори і процедури оцінювання освітнього середовища

4.1. В основі вимоги/правила, критеріїв, індикаторів і процедур оцінювання освітнього середовища покладені рекомендації Державної служби якості освіти (додаток 1)

5. Вимога/правило, критерії, індикатори і процедури оцінювання здобувачів освіти

5.1. В основі вимоги/правила, критеріїв, індикаторів і процедур оцінювання здобувачів освіти покладені рекомендації Державної служби якості освіти (додаток 1)

5.2. Оцінювання здобувачів освіти відбувається з врахуванням визначення рівня досягнень вихованців (знання, уміння, навички) і ґрунтується на аналізі сформованих компетентностей (адаптація у соціумі, творча та професійна самореалізація, інші цінності особистості).

5.3. Результатом навчання вихованців є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей:

пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей знань; основ характеристики явищ і процесів суспільного життя; набуття знань морально-психологічних якостей, способів організації змістовного дозвілля.

практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних вмінь і навичок, здатності реалізовувати та захищати свої права, орієнтуватися в соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію.

творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності проявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового та логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні.

соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості та вихованості; емоційний, фізичний, інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працьовитість  тощо), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення; творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму.

Такі ключові компетентності як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися на заняттях гуртків усіх напрямів. Їх виокремлення спрямоване на формування в дітей та учнівської молоді здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

5.4. Основні функції оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти:

контролююча (рівень досягнень вихованців, засвоєння нових знань);

навчальна (поглиблення знань, їх систематизація, вдосконалення вмінь і навичок);

діагностуюча і коригуюча (з’ясування труднощів, які виникають у під час навчання, виявлення прогалин у знаннях та внесення певних коректив);

стимулюючо-мотиваційна (відповідальність, спонукання до змагань, позитивний мотив до творчості);

виховна – (вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять гуртка).

5.5. Оцінювання знань, вмінь, навичок здобувачів освіти перш за все базується на рівневій технології оцінювання:

початковий/репродуктивний (відповідь вихованця характеризується початковими уявленнями про зміст програми, вихованець виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням);

середній (вихованець знає основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками);

достатній (вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; вміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій та вмінь, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь вихованців повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча інколи бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях);

високий (знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Він вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на заняттях в ролі помічника педагога та майстра).

Рівневі показники оцінювання знань здобувачів освіти – це є перший показник  ефективності їх освітньої діяльності.

Участь у масових заходах, відповідно свого напряму гуртка та їх досягнення – це другий показник роботи вихованців.

Результати навчання здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, визначеним для кожного гуртка його навчальною програмою.

6. Вимога/правило, критерії, індикатори і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

6.1. В основі вимоги/правила, критеріїв, індикаторів і процедур оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників покладені рекомендації Державної служби якості освіти (додаток 1)

6.2. Вивчення педагогічної діяльності керівників гуртків проходить шляхом спостереження під час відвідування навчальних занять. Форми і методи роботи, які використовуються педагогом на заняттях, мають бути доречними, ефективними, спрямованими на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи вихованців, оволодіння ними ключових компетентностей.

6.3. Результати спостереження за відвіданими заняттями для підвищення якості освітньої діяльності аналізуються та оприлюднюються за алгоритмом:

підготовка аналітичного висновку з виокремленими позитивними та проблемними моментами, що виникли у процесі застосування компетентнісного підходу до навчання та виховання;

винесення результатів на обговорення педагогічної ради, засідань методичної ради, методичних об’єднань;

проведення заходів за участі педагогів, які успішно впроваджують компетентісний підхід у процесі роботи;

оприлюднення розробок, досвіду роботи на вебсайті Центру або інших відкритих ресурсах для обміну педагогічним досвідом.

6.4. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихованців та колег педагога, який атестується тощо.

6.5. Результативність діяльності педагога оцінюється за критеріями підготовленості та рівнями:

І – високий рівень – педагог застосовує знання на практиці, володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики: вміє оцінювати свою діяльність у контексті інноваційної позашкільної педагогіки. Творчо використовує наукові й практичні досягнення. Педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти, виховання, оволодів методикою проведення занять. Розуміє значення досягнень інноваційної вітчизняної і світової наукової та народної педагогіки, передового педагогічного досвіду. У педагога сформовані вміння й навички педагогічної діяльності, вироблений інноваційний стиль роботи, він здатний використовувати досягнення вітчизняної педагогіки, запроваджувати диференційно-діагностичну систему навчання.

ІІ – середній рівень – педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, частково володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкільної педагогіки. Не завжди вміє творчо використовувати наукові й практичні досягнення. Педагог обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти і виховання, оволодів методикою виконання, але інколи має складнощі у визначенні їх головних завдань. Знає досягнення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може застосовувати їх у своїй діяльності. У педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності, але інноваційний стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використанні досягнень вітчизняної і світової педагогіки, запровадженні диференційно-діагностичної системи навчання.

ІІІ – низький рівень – педагог не вміє оцінювати свою педагогічну діяльність. На низькому рівні володіє методами аналізу й синтезу, психодіагностики, не використовує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності. Педагог недостатньо обізнаний із державними нормативними документами в галузі позашкільної освіти й виховання, погано орієнтується в питаннях інноваційної педагогіки, не до кінця осягнув її методологічну основу. Недостатньо знає досягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий досвід, не може виробити інноваційного стилю діяльності. У педагога недостатньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльності. Він може виробити інноваційний стиль діяльності, не вміє використовувати досягнення вітчизняної та світової педагогіки, не може запроваджувати диференційно-діагностичну систему навчання.

6.6. Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо.

6.7. Рівень оволодіння та використання педагогами інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі враховується при оцінюванні педагогічної діяльності, у процесі атестації, для визначення можливостей матеріального та морального заохочення.

6.8. При оцінюванні педагогічної діяльності педагогічних працівників береться до уваги:

освітній рівень педагогічного працівника;

стан ведення ним ділової документації;

використання в освітньому процесі сучасних підходів, методик, технологій;

участь у дослідно-експериментальній роботі;

результативність та досягнення вихованців в освітньому процесі;

підготовка та оприлюдення власної фахової інформації;

співпраця з батьками, представниками закладів освіти, громадськістю тощо;

використання різних форм підвищення кваліфікації (крім курсової перепідготовки при КЗВО ВАБО);

участь у фахових конкурсах педагогічної майстерності, семінарах, конференціях, освітніх проєктах тощо;

наявність відзнак, нагород, звань.

7. Вимога/правило, критерії, індикатори і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

7.1. В основі вимоги/правила, критеріїв, індикаторів і процедур оцінювання управлінської діяльності керівних працівників покладені рекомендації Державної служби якості освіти (додаток 1)

7.2. Управління процесом забезпечення якості освіти забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

7.3. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

корегування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

7.4. Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники,  педагогічна рада, директор, заступник директора з навчально-виховної роботи завідуючий господарством щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

7.5. Перелік фахових компетенцій керівника:

прогнозування позитивного майбутнього і формування духу позитивних змін;

забезпечення відкритого керівництва;

вивчення інтересів і потреб місцевої громади й суспільства в цілому, для визначення нових цілей і завдань;

організація роботи колективу на досягнення поставлених цілей;

робота над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

навчання та стимулювання для якісного досягнення цілей членів педколективу.

7.6. Ефективність управлінської діяльності включає стан реалізації керівником управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

стратегічне планування, що базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

річне планування формується на стратегічних засадах розвитку;

здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, методичного супроводу молодих спеціалістів;

поширення позитивної інформації про Центр;

створення повноцінних умов функціонування (безпекові та гігієнічні);

застосування ІК-технологій в освітньому процесі;

забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

7.7. Керівництво сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечуватиме конструктивну взаємодію вихованців, їх батьків, працівників, громадськості та взаємодовіру.

7.8. Центр систематично оприлюднює інформацію про свою діяльність на вебсайті та на інших відкритих загальнодоступних ресурсах.

7.9. Керівництво застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників для підвищення якості їх освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

У разі неналежного виконання обов’язків працівнику може бути оголошена догана, що може тягнути за собою і фінансові втрати для працівника.

7.10. Враховуючи потреби Центру та особливості освітньої праграми, керівництво заохочує, підтримує, стимулює методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у конкурсах професійної майстерності, професійних конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації у різних формах, підготовку та публікацію матеріалів за темами професійної діяльності.

Важливим чинником є професійне спілкування і самовдосконалення педагогічних працівників, що безпосередньо впливає на якість роботи.

Заохочення педагогів до створення різноманітних методичних матеріалів – ще один спосіб активізувати роботу із професійного самовдосконалення колег. Дана робота проводиться з ретельним дотриманням принципів академічної доброчесності: поваги до інтелектуальної праці колег, точні посилання на джерела, коректне цитування тощо.

7.11. Ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи встановлюється через належну оцінку результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності адміністрації Центру є атестація.

8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління

8.1. Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Така діяльність проводиться у двох напрямах:

впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

комп’ютеризація освітнього процесу.

8.2. Центр створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки здобувачів освіти.

Матеріально-технічне забезпечення відповідає вимогам та умовам: освітній процес здійснюється у кабінетах гурткової роботи .

У приміщенні є доступ до Інтернету.

За потреби освітній процес може здійснюватися на базі освітніх закладів громади.

8.3. Інновації в управлінні освітнім процесом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволяє створити переваги в конкурентному середовищі.

Основними заходами в розвитку інформатизації є ефективна робота веб-сайту, інформування педагогів через електронні скриньки та Google-сервіси, застосування в роботі програмних засобів, груп у Фейсбуці та Вайбері.

8.4. Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті Центру у розділах «Інформаційна прозорість» та «Прозорий бюджет» розміщуються:

статут;

свідоцтво про державну реєстрацію;

кадровий склад;

освітня програма;

навчальна програма;

результати моніторингу якості освіти;

правила внутрішнього трудового розпорядку;

правила поведінки здобувача освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

8.5. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів освіти забезпечують можливість досягнення компетентностей.

8.6. Відповідальні за впровадження та виконання забезпечення інформатизації: адміністрація (директор, заступник директора з навчально-виховної роботи).

9. Створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

9.1. Центр розміщений у нетиповому приміщенні. Наразі не може забезпечити умов доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Проте, забезпечує умови для навчання дітей з особливими потребами, які можуть пересуватися самостійно або у супроводі дорослих.

9.2. Триває процес створення інклюзивного освітнього середовища, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

9.3. Універсальний дизайн створюється за такими принципами:

рівність і доступність використання (надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп);

гнучкість використання (забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів);

просте та зручне використання (забезпечення простоту та інтуїтивності використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача);

сприйняття інформації з рахуванням різних сенсорних можливостей користувачів (сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача);

припустимість помилок (зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів);

низький рівень фізичних зусиль (розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності);

наявність необхідного розміру і простору (наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача);

9.4. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами передбачатиме виконання ряду завдань:

відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб дітей з особливими освітніми потребами;

створення позитивного мікроклімату для груп з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими здобувачами освіти;

налагодження співпраці з сім’ями, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

10. Прикінцеві положення

10.1. З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи, Центр проводить самооцінювання власної діяльності.

Самооцінювання є процесом вивчення, оцінювання та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

При організації та проведенні самооцінювання розроблене дане Положення про внутрішню систему, створена робоча група та визначена особа, відповідальна за проведення самооцінювання.

10.2. Самооцінювання може здійснюватися:

щорічно та/або періодично;

комплексно та/або за певним напрямом освітньої діяльності.

У самооцінюванні використовується інформація моніторингів згідно Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10 лютого 2020 року за № 154/34437.

10.3. Формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється з урахуванням наступних етапів:

визначення компонентів внутрішньої системи;

забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

збір та аналіз інформації, отриманої під час вивчення документації, опитування та спостереження;

узагальнення результатів;

обговорення та оприлюднення результатів.

10.4. Виконавці самооцінювання, що входять до складу робочої групи:

директор – 1;

заступник директора з навчально-виховної роботи  – 1;

представник від управління освіти – 1;

керівники гуртків  – 3;

представник від батьків здобувачів освіти – 1;

представник від учнівської молоді – 1.

10.5. До функціональних обов’язків учасників самооцінювання/робочої групи належать:

Адміністрація:

ініціює розроблення стратегії розвитку Центру;

розробляє і втілює внутрішню сис­тему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

установлює і затверджує порядок, періо­дичність проведення до­сліджень;

забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

сприяє визначенню напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

забезпечує реалізацію освітньої програми;

визначає шляхи подальшого розвитку;

приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

Робоча група із забезпечення якості освіти:

бере участь у розробленні інструментарію;

бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

проводить  експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

аналізує результати зібраної інформації;

веде облік результатів;

готує пропозиції щодо удосконалення освітнього процесу.

Педагогічна рада:

бере участь у розробленні методики оцінювання;

затверджує вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

визначає способи оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

вивчає, узагальнює та поширює інноваційний досвід педагогічних працівників;

затверджує освітню програму та стратегії розвитку Центру;

сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

Керівники гуртків:

проводять контроль за освітніми потребами кожного здобувача освіти;

доводять своєчасно підсумки до відома батьків;

визначають та аналізують рівень навчальних до­сягнень здобувачів освіти;

визначають шляхи підвищення навчальних досягнень здобувачів освіти;

подають інформацію для самооцінювання та оцінювання результативності.

10.6. Узагальнення результатів самооцінювання дозволить співставити отриману інформацію, порівняти та встановити відповідні рівні самооцінювання:

перший (високий);

другий (достатній);

третій (вимагає покращення);

четвертий (низький).

10.7. Результати щорічного самооцінювання розглядаються та схвалюються на засіданні педагогічної ради до початку нового навчального року.

Отримані результати обговорюються з представниками батьківської та учнівської громадськості.

Інформація, отримана під час самооцінювання, може стати підґрунтям для внесення змін до стратегії розвитку Центру, визначення шляхів удосконалення освітніх і управлінських процесів та інших питань внутрішньої системи. Результати самооцінювання можуть бути складовою частиною річного звіту про діяльність Центру.

Отримані результати дадуть можливість порівняти та відстежити динаміку розвитку, що сприятиме реалізації основної цілі – якості позашкільної освіти, успішному розвитку кожного учасника освітнього процесу.

11. Додатки

Методичні рекоментації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти.